Article
Open Access
by
Iryna Ryzhenko1 and
Olena Halahan2
1 Kherson State University (Kherson, Ukraine)
2 Kherson State Maritime Academy (Kherson, Ukraine)
DOI:
https://doi.org/10.29202/asl/2018/2/7
Received: August 22, 2018 / Accepted: September 24, 2018 / Published: November 10, 2018
View Full-Text Review Reports Cite This Paper
Abstract
Еволюція: у статті здійснюється аналіз норм міжнародного права, що відносяться до відповідальності держави та інших суб’єктів міжнародного права під час здійснення таких видів космічної діяльності як дистанційне зондування Землі із космосу, забезпечення супутникового мовлення, попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій, використання ядерних джерел енергії у космічному просторі. Досліджуються питання міжнародної правосуб’єктності держави у реалізації прикладних видів космічної діяльності, розглядаються такі форми міжнародно-правової відповідальності держави як політична і матеріальна. Особливу увагу в статті приділено новому етапу розвитку космічних технологій. У цьому зв’язку в загальному вигляді аналізуються національні законодавства деяких космічних країн, які регулюють питання освоєння космосу як для потреб науки, так і для потреб національної оборони цих країн. У дослідженні розвивається ідея свободи космосу, яка не може слугувати підставою для ведення діяльності, що має на меті порушення принципу поваги державного суверенітету, адже під час використання супутників можуть зачіпатися суверенні права і законні інтереси інших держав. Розглядається питання поєднання принципу свободи космічної діяльності із принципом суверенітету держав над своєю територією, зокрема над природними ресурсами. При цьому визначається, що ДЗЗ чужої території є порушенням принципу суверенітету країн, і особливо може мати негативні наслідки для країн, що розвиваються. Аналіз космічного законодавства ряду країн дає можливість зробити висновок, що існуючий стан із правовою регламентацією міжнародно-правової відповідальності країн за наслідками космічної діяльності, найчастіше визначається можливостями і бажанням країн розширювати власну космічну діяльність, та бажанням підтримувати приватних підприємств та їх бізнесу, пов’язаного з космічною діяльністю. Таке дослідження сприятиме розробці систематичного підходу до міжнародно-правового регулювання діяльності держав у сфері оформлення оренди космічної станції за зразком договору орени офісу, космічного туризму, видобутку на астероїда тощо.
Keywords: international legal personality of the state, liability, applied space activities, compensation for damages, remote sensing of the Earth, nuclear energy sources, satellite technologies, geostationary orbit, ownership of celestial bodies, Open Space Agreement.
References
Kadzuto, Sudzuky (2018)
Kosmos kak novaia terrytoryia voennykh stolknovenyi. Available online: https://www.nippon.com/ru/in-depth/a06101/
Sytsuko, Aoky (2017) Zakon o kosmycheskoi deiatelnosty y deiatelnost venchurn?kh predpryiatyi: Yaponyia stremytsia k rasshyrenyiu kosmycheskoho byznesa. Available online: https://www.nippon.com/ru/currents/d00294/
Handbook of Space Law (2015) Edited by Frans Von Der Dunk and Edward Elgar Publishing Ltd..
Kurasawa, Hideto (2018) An overview of Japan’s space activities. SpaceTech Asia, August 14, 2018. Available online: http://www.spacetechasia.com/an-overview-of-japans-space-activities/
International Law: Contemporary Issues and Future Developments (2018) Edited by Sanford Silverburg, Routledge.
Doyle, Stephen (1992) Legal Aspects of Space Commercialization. Space Law: Development and Scope by Nandasiri Jasentuliyana. Praeger/International Institute of Space Law.
von Bencke, Matthew (1997) The Politics of Space: A History of U.S.-Soviet/Russian Competition and Cooperation in Space. Westview Press.
Share and Cite
Ryzhenko, Iryna and Olena Halahan (2018) State Participation in Space Activities: Some Legal Approaches and Implications. Advanced Space Law, Volume 2, 50-62. https://doi.org/10.29202/asl/2018/2/7
